- означальний
- [означа/л'нией]
м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
означальний — а, е, лінгв. Прикм. до означення 2). •• Означа/льне підря/дне ре/чення підрядне речення, що розкриває зміст вираженого займенником означення головного речення або виступає як розгорнуте означення до члена головного речення … Український тлумачний словник
означальний — прикметник … Орфографічний словник української мови
атрибутивний — а, е, лінгв. Означальний. Атрибутивний член речення … Український тлумачний словник
означальність — ності, ж. Абстр. ім. до означальний … Український тлумачний словник